8 лютого - 185 років від народження Д.І.Менделєєва

Дмитро Менделєєв – велетень думки і праці.

 До 185-річчя від дня народження



8 лютого виповнилося 185 років від дня народження всесвітньо відомого російського вченого Дмитра Івановича Менделєєва, пам'ятник якому встановлено перед четвертим («хімічним») корпусом НТУУ «КПІ», а барельєф – на фасаді першого (головного) корпусу. Під барельєфом слова: «Такої загальної сукупності знань, яку я бачив у студентів першого випуску Київської Політехніки, не зустрінеш у відомих мені університетах і технологічних інститутах». Ці слова взято з листа, який Д.І.Менделєєв – голова першої екзаменаційної комісії – надіслав у 1903 р. голові уряду Росії С.Ю.Вітте. Висока оцінка, яку видатний учений дав першому випуску КПІ, – предмет гордості усіх київських політехніків. Але ще більшою має бути ця гордість, якщо уявити повною мірою велич того, хто дав таку оцінку.

Д.І.Менделєєв був, мабуть, найбільш визнаним у світі російським ученим – він мав понад ста почесних звань, зокрема був почесним членом майже усіх російських та закордонних академій наук і університетів. Дмитро Іванович був обраний доктором Кембриджського, Оксфордського, Единбурзького, Геттінгенського, Прінстонського університетів, членом Лондонського, Единбурзького, Дублінського Королівських товариств, Ірландської королівської академії, Чеської академії наук, словесності і мистецтв, Краківської, Бельгійської академії наук, літератури та образотворчих мистецтв. Він був членом-кореспондентом Паризької, Прусської, Угорської, Болонської, Сербської академій наук; почесним членом Московського, Київського, Казанського, Харківського, Новоросійського, Санкт-Петербурзького, Томського та багатьох інших університетів. Варто додати, що його знаменита праця «Основи хімії» за двадцять років видавалася в Росії вісім разів, а за кордоном її переклади виходили англійською (тричі), німецькою і французькою мовами.

Д.І.Менделєєва називають одним з останніх учених-енциклопедистів.

Деяке уявлення про широту наукових інтересів Д.І.Менделєєва дає перелік тем, яким присвячені окремі томи зібрання його творів.

• Том 1 – Кандидатська і магістерська дисертації («Ізоморфізм у зв'язку з іншими відношеннями кристалічної форми до складу» та «Питомі об'єми»).
• Том 2 – Періодичний закон.
• Том 3 – Дослідження водних розчинів за питомою вагою.
• Том 4 – Розчини.
• Том 5 – Рідини.
• Том 6 – Гази.
• Том 7 – Геофізика та гідродинаміка.
• Том 8 – Роботи в галузі органічної хімії.
• Том 9 – Порохи.
• Том 10 – Нафта.
• Том 11 – Паливо.
• Том 12 – Роботи в галузі металургії.
• Томи 13 і 14 – «Основи хімії» (відповідно, частина І і ІІ).
• Том 15 – «Знання теоретичні», дрібні нотатки.
• Том16 – Сільське господарство та переробка сільськогосподарських продуктів.
• Том 17 – Технологія.
• Томи 18–21 – Економічні роботи (томи I–IV).
• Том 22 – Метрологічні роботи.
• Том 23 – Народна освіта та вища освіта.
• Том 24 – Статті та матеріали із загальних питань.
• Том 25 – Додаткові матеріали (за названими темами).

З-понад 500 книг, брошур, статей Д.І.Менделєєва третина – в галузі хімії, причому вони охоплюють усі її розділи – теоретичні основи хімії, неорганічну, органічну, фізичну хімію, всі галузі хімічної технології тих часів – від металургії та енергетики до агрохімії, хімії хлібопечення, сироваріння, виноробства і т. д. Друга третина творів Менделєєва охоплює фізику, математику, геологію, геофізику, метеорологію, океанографію, гідродинаміку, аеродинаміку, метрологію, агрономію. Остання третина творів стосується різноманітних проблем суспільного життя – економіки, соціології, проблем освіти, права, філософії.

У працях Менделєєва представлено багато наук і дисциплін у всіх їхніх аспектах – від фундаментальних теоретичних і філософських засад до технології і впливу на економіку і суспільне життя.

«У наукового вивчення предметів, – писав Менделєєв у своїх «Основах хімії», – дві основні або кінцеві цілі: передбачення і користь… Торжество наукових передбачень мало би дуже мале для людей значення, якби воно не вело до прямої загальної користі». Відповідно, він не тільки провадив різноманітні наукові дослідження, але й докладав чимало зусиль до того, щоб наукові знання приносили людям користь.

Ще на початку 60-х років Дмитро Іванович започаткував видання систематичного циклу книг з різних галузей промислової технології. За його участю як перекладача, автора, редактора протягом 1862–1869 рр. вийшли: «Виробництво борошна, хліба і крохмалю» (1862 р.), «Цукрове виробництво» (1862 р.), «Виробництво спирту та алколометрія» (1862 р.), «Скляне виробництво» (1864 р.), «Шкіряне виробництво» (1865 р.), «Олійне виробництво» (1867 р.), «Обробка тваринних продуктів» (1868 р.), «Паперове виробництво» (1869 р.). Це була справжня енциклопедія технічних і технологічних знань.

Пізніше – за дорученням уряду Росії – Менделєєв вивчав природні, економічні та технічні можливості розвитку промисловості в різних регіонах. Він писав про розвиток хімічної, нафтової, металургійної, кам'яновугільної промисловості, про сільське господарство, залізничний, річковий і морський транспорт. Багато робіт присвятив проблемам комплексного розвитку продуктивних сил цілих економічних районів – Донбасу, Кавказу, Уралу, Сибіру та ін. Він видав «Основи фабрично-заводської промисловості» (1897 р.), «Вчення про промисловість» (1900 р.), «Толковий тариф або дослідження про розвиток промисловості Росії у зв'язку з її загальним митним тарифом 1891 р.» (1892 р.). В останній книзі, до речі, Менделєєв обґрунтовував необхідність запровадження ввізного мита для створення сприятливих умов розвитку вітчизняної промисловості.

Велику увагу Дмитро Іванович приділяв і вдосконаленню освіти – середньої та вищої, писав статті з цих проблем, розробляв проекти училища наставників та інститутів. Є у нього і низка філософських творів, у яких розглядаються питання методології науки, теорії пізнання, ролі науки та індустрії в житті суспільства та ін.

А ще в житті Д.І.Менделєєва були епізоди, які можуть скласти сюжети для пригодницьких оповідань. Найяскравіші, мабуть, – політ на повітряній кулі 7 серпня 1887 р. з метою спостереження сонячного затемнення (піднявся на висоту 3800 м і пролетів 100 км), і викриття медіумів, які стверджували, що спілкуються з духами померлих. Останнє було непростою справою – у ті часи навіть деякі відомі вчені (В.Крукс, Дж.Уоллес, О.М.Бутлеров, М.П.Вагнер) вірили в реальність «медіумічних явищ». Комісія під головуванням Менделєєва провела експериментальні дослідження і дійшла твердого висновку: «Спіритичне вчення є марновірством». Робота комісії отримала широкий розголос у суспільстві і, безумовно, сприяла утвердженню авторитету науки. А ще на початку 1890-х рр. Д.І.Менделєєв взявся за розробку бездимного пороху і у стислі терміни розробив рецептуру і технологію нового типу пороху (піроколодійного), який отримав високу оцінку військових.

…Д.І.Менделєєв раптово помер 2 лютого 1907 р. від запалення легенів.  Його смерть сколихнула всю країну. Вже у грудні того ж року на вшанування його пам'яті у Санкт-Петербурзі відбувся Перший Менделєєвський з'їзд із загальної і прикладної хімії (1907 р.), який зібрав 1008 учасників. Головою з'їзду було обрано академіка М.М.Бекетова; «товаришами голови» (заступниками) – відомих учених Ф.М. Флавицького, М.Є.Жуковського, П.М.Лебедєва, П.І.Вальдена, І.О.Каблукова, С.М.Реформатського, Д.М.Прянишникова, Сванте Арреніуса (Стокгольм); секретарями – Л.О.Чугаєва і М.С.Курнакова. Відбулося чотири загальних засідання з'їзду. Доповіді, крім того, заслуховувалися на відділеннях хімії, фізики, агрохімії, біології, гігієни. Менделєєвські з'їзди проходять і нині – у 2011 р. відбувся ХІХ з'їзд. Щорічно в Санкт-Петербурзі відбуваються Менделєєвські читання. Ім'я Менделєєва носять міста, селища, кратер на Місяці, астероїд, Російське хімічне товариство, навчальні заклади, найвідоміший з яких – Російський хіміко-технологічний університет. На його честь названо елемент №101 – менделевій, отриманий уперше в 1955 р. у Радіаційній лабораторії Каліфорнійського університету.

Але, мабуть, головне, що ідеї, думки великого вченого вже більше сторіччя привертають увагу. Час від часу перевидаються твори Д.І.Менделєєва, вийшло більше ста книг, присвячених як діяльності Менделєєва, так і його науковим і філософським поглядам. Постійно з'являються нові статті, присвячені різноманітним сторонам його діяльності, де відкривається щось нове і актуальне. До речі, в Науково-технічній бібліотеці нашого університету є й зібрання творів Менделєєва, і різноманітні його книги і брошури, видані за його життя, і книги про нього. Великий учений продовжує жити – у бронзі, в книгах, у пам'яті нащадків.